468×60
468×60

Підполковник поліції Сергій Семенків: «Не шкодую про свій вибір і готовий працювати далі»

1Мундир правоохоронця керівник Збаразького відділення поліції Сергій Семенків одягнув майже двадцять років тому, коли став помічником слідчого Тарутинського райвідділу Головного управління внутрішніх справ Одещини. Каже, що не шкодує про свій вибір, і готовий працювати далі.

Уродженець Тернопілля волею долі опинився за сотні кілометрів від рідного дому. На Одещині, де знайшов свою другу половинку, й вирішив розпочинати трудову діяльність. Спочатку пробував знайти роботу за спеціальністю, адже закінчив будівельний технікум, проте не склалося.

Отримав пропозицію працювати у військкоматі, але й туди не дуже тягнуло. Все вирішилося після випадкової зустрічі зі слідчим, капітаном міліції.

- Не знаю чому, але після цього випадку я загорівся бажанням служити в міліції, носити мундир правоохоронця і мріяв стати слідчим у званні капітана, – ділиться спогадами підполковник поліції. – Незабаром мене взяли на посаду помічника слідчого. Звідти, з Тарутинського райвідділу, й почалася моя службова кар’єра.

За чотирнадцять років роботи на Одещині Сергій Семенків пройшов слідчу школу, оперативний вишкіл і навіть здобув досвід роботи дільничним інспектором. Дослужився до керівника райвідділу.

- Хоч кар’єра добре складалася і в родині ладилося – на той час ми з дружиною виховували двох синів, але мрії повернутися на малу батьківщину – Тернопільщину, не покидали мене, – розповідає Сергій Володимирович. – І вони здійснилися. У 2010 році мені запропонували очолити Заліщицький райвідділ внутрішніх справ.

Нове місце роботи завжди вимагає нових зусиль, тим більше на керівній посаді. Колектив заліщицької міліції одразу з насторогою поставився до одесита, проте, дізнавшись, що новопризначений начальник родом з Вишнівчика Теребовлянського району, прийняли за свого.

- Спільну мову ми знайшли швидко, в максимально короткі терміни налагодили роботу і почалися нелегкі трудові міліцейські будні. Але снаги і сили вистачало, бо, як кажуть, вдома і стіни допомагають, – ділиться підполковник поліції.

П’ять років очолював Сергій Семенків Заліщицький райвідділ внутрішніх справ. За цей час поповнення сталося і в родині – дружина подарувала таку очікувану донечку.

Влітку цього року, коли сили набирали реформи правоохоронного відомства, коли ті, хто ще вчора називався міліціонерами, мав зробити усвідомлений вибір, чи готовий він працювати по-новому, Сергію Володимировичу довелося прийняти ще одне важливе рішення. Йому запропонували посаду керівника Збаразького районного відділу міліції.

- Зміни – це завжди непросто,- ділиться думками керівник Збаразького відділення поліції. – Скажу відверто, я з числа тих, хто з нетерпінням очікував справжніх реформ системи МВС. Не писаних на папері, а дієвих. Бо пострадянська міліцейська система, в якій ми працювали майже чверть століття незалежності України, стільки разів доводила свою неефективність, що не лише суспільство, а й ті, хто був її представниками, втомилися від цього.

Не вписувався каральний орган, якого більше боялися, аніж довіряли, в демократичні європейські цінності, до яких схиляється наш народ. Зміни потрібні були, і, насамперед, на законодавчому рівні. Сьомого листопада вступив у силу Закон України «Про національну поліцію». Маємо багато нового, позитивного. Приміром, з’явилося таке поняття як «поліцейське піклування». Здійснюється щодо осіб, які потребують допомоги у зв’язку із втратою контролю над собою та існування реальної небезпеки завдання шкоди оточуючим або собі (психічно хворі особи, особи у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, неповнолітні і т.п.).

Поліцейський зобов’язаний негайно повідомити підставу застосування такого заходу, а також роз’яснити право особи отримувати медичну допомогу, негайно повідомити близьких та рідних про місце перебування такої людини. Здавалося б, нічого особливого, але через ось такі прописані законом гуманні нормативи, змінюється завдання правоохоронного відомства – не карати, а допомагати та захищати.

Що поліція району працює і, вийшовши на вулицю, обов’язково зустрінеш наряд групи швидкого реагування, – збаражчани знають. Мабуть тому поменшало протиправних діянь, вчинених у громадських місцях, та й люди починають почуватися безпечніше.

- Запровадження постійного патрулювання групами швидкого реагування та виїздів їх на різноманітні звернення та повідомлення громадян дало нам можливість в найкоротший термін прибувати на виклики. У місті – до п’яти хвилин, трохи більше часу займає дорога до сільських населених пунктів. Але вже найближчим часом за сприяння громади селища Вишнівець у цьому населеному пункті нестиме службу ще одна група швидкого реагування, яка обслуговуватиме й навколишні села, – ділиться планами підполковник поліції.

З громадою району та місцевою владою керівник поліції співпрацює ефективно. Уже підготовлено проект щодо встановлення у громадських місцях камер відео спостереження (чотири таких камери вже встановлено), відгукуються органи місцевого самоврядування і на прохання поліцейських допомогти з паливно-мастильними матеріалами, ремонтом службового автотранспорту. Зі слів Сергія Семенків, громада, розуміючи потреби поліції, тим самим допомагає спільній справі – забезпеченню охорони громадського порядку, безпеки громадян.

- Спільними зусиллями завжди легше долати труднощі і досягати результатів, – каже керівник збаразької поліції. – Я вірю, ми зможемо збудувати сильну правову державу, де закон буде понад усе.

Помітили помилку? Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter

Схожі статті

Залишити коментар

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *