Міністерство внутрішніх справ України представило стратегію відновлення територіальної цілісності України і деокупації Донбасу.
Цей механізм, серед іншого, передбачає створення правового поля для врегулювання конфлікту, в межах якого має бути ухївалено цілий пакет законодавчих актів.
Найважливішими серед них будуть закони про амністію та колаборантів.
- Ми повинні говорити про амністію, але не для тих, хто вбивав мирних жителів і наших військових. Необхідно прийняти законопроект, в рамках якого ніяка амністія не торкнеться людей, на руках яких кров мирних жителів або тих, хто воював проти українських військових, – заявив глава МВС Арсен Аваков.
При цьому наголошується, що це лише один з варіантів вирішення проблеми, який є основою для суспільної дискусії.
у Львівському державному університеті внутрішніх справ відбулося обговорення розробленого Міністерством внутрішніх справ проекту.
За словами начальника управління у справах учасників антитерористичної операції у МВС України Олексія Ботнаренка, складна ситуація, в яку потрапила Україна внаслідок незаконної протиправної збройної інтервенції Російської Федерації, потребує обов’язкового реагування з боку міжнародної спільноти та, водночас, прийняття власного внутрішнього стратегічного плану дій з припинення агресивного збройного конфлікту, – повідомляє Львівський портал.
- Кожен з нас повинен зрозуміти, що без особистого вкладу ми не зможемо зробити нічого. Кожен з нас повинен зрозуміти, що лише одного бажання мало, кожен має зробити маленький крок для того, щоб ситуація, яка у нас є на Сході вирішилася і вирішилася якомога швидше. Я мав можливість побувати в Маріуполі і будучи там, можу сказати, що ми маємо більше проблем ніж уявляємо. Перша і ключова мета цієї програми є інформаційно-комунікативна. Адже ми повинні довести суспільству та кожній із сторін, що готові відкрито працювати. Оскільки війна, яка ведеться Сході, приносить чималу шкоду українському народові, бо на сьогодні ми маємо величезні втрати серед військових, а мирне населення позбавлене гідних умов життя, – зазначив він.
Під час конференції активно обговорювався Закон «Про застосування амністії в Україні». Більшість учасників обговорення зазначили, що Законом потрібно визначити категорії осіб, що проживають на окупованій території, та які мають підпадати під дію Закону про амністію. Окрім цього, йшла мова й про те, що уточнення потребує вичерпний перелік тих суспільно небезпечних діянь, передбачених КК України, за які до особи можна застосувати амністію. Однак на думку учасників конференції, більш правильним варіантом вирішення цієї проблеми було би передбачити у положеннях Стратегії вичерпний перелік злочинів, за які амністію застосовувати не можна.
- В Стратегії прописано необхідне прийняття закону про амністію. З однією сторони я проти, оскільки потім нам буде важко дивитися в очі людям, яких поранили, бо вони боролися проти окупанта, а тут невідомо з яких причин цих людей звільняють від кримінальної відповідальності. Так, з однієї сторони це шлях компромісу, людина розуміє, на що вона йде, що вона залишає зброю, і її звільняють від кримінальної відповідальності. Але є велика проблема, оскільки в концепції зазначається, що особа буде звільнятися за злочини крім тяжких та військових. Але якщо буквально тлумачити положення цього пункту, то виходить, що до особливо тяжких злочинів можна застосовувати амністію.
На кого розрахована ця амністія? На людей, які перебувають на території ЛНР та ДНР. Відповідно за амністією ми можемо звільнити тих, які вчинили злочини не великої або середньої тяжкості. Тобто, особа перебуває на території ЛНР та ДНР, вчиняє шахрайство проти громадян України, що зараз дуже популярно, і підпадає під амністію. На мою думку, це не правильно. Окрім цього, зараз часто телефонують та повідомляють про замінування львівських торгових центрів та бізнес-центрів. І знову ж таки, дзвінки надходять з окупованих територій, і відповідно ця людина також підпадає під амністію. Тому від амністії потрібно відмовлятися повністю або передбачати вичерпний перелік тих злочинів, за які можна застосовувати амністію, – пояснив завідувач кафедри кримінального права та кримінології ЛьвДУВС кандидат юридичних наук Олексій Пасєка.
Окрім цього, учасники заходу обговорили все, що необхідно для прийняття Закону «Про колаборантів», який визначатиме статус громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території Донбасу. Так, згідно з резолюцією необхідно:
- розробити чіткий та дієвий механізм визначення характеру співпраці таких осіб з окупантами;
- визначити конкретний орган державної влади, який би визначав приналежність осіб, які перебувають на тимчасово окупованій території Донбасу, до такого правового статусу.
Також йшла мова про формування правового поля для врегулювання конфлікту,особливостей формування комунікаційної стратегії з відновлення територіальної цілісності України, поетапних кроків деокупації та реінтеграції відповідних регіонів України.
Нагадаємо, 18 січня депутати Верховної Ради прийняли закон про реінтеграцію Донбасу. У новому документі про відновлення контролю над Донбасом, зокрема, Росія визначена як країна-агресор, а території окремих районів Донецької та Луганської областей визнані окупованими.
Крім того, він також розширює можливості Збройних сил України та інших військових формувань.
