Повномасштабна війна ведеться не лише на фронті, а й в інформаційному просторі. Одними з найуразливіших мішеней ворожих спецслужб стають саме підлітки – ті, хто прагне незалежності, самоствердження та довіри. Агресор цілеспрямовано шукає доступ до молоді через соціальні мережі, месенджери та інші цифрові платформи. І роблять це під виглядом «легкого заробітку».
Все починається, на перший погляд безневинно: у приватні повідомлення надходять пропозиції трохи заробити. Нічого складного – лише сфотографувати залізничний міст, блокпост, військову техніку чи передати якусь інформацію. За виконання обіцяють кількасот, а іноді й тисячі гривень. Для школяра чи студента, який не має власного доходу, така пропозиція виглядає заманливою.
Та за цією «роботою» – реальна небезпека. Після першого завдання «роботодавці» ставлять нові умови: знайти координати, позначити об’єкт на карті, занести пакунок. Іноді – йдеться навіть про те, щоб залишити вибухівку в людному місці.
Правоохоронці вже фіксували випадки, коли підлітків намагалися використати як інструмент для здійснення диверсій. Декому прямо пропонували підірвати інфраструктурні об’єкти, переконуючи, що це «безпечно» і «ніхто не постраждає». Але насправді – дітей просто використовували як одноразовий ресурс.
Саме тому працівники ювенальної превенції регулярно проводять профілактичні заходи: пояснюють, як виглядає типова схема вербування, які повідомлення мають насторожити, як реагувати на підозрілі контакти в мережі та – найголовніше – до кого звертатися по допомогу.
Бо знання — це захист. А вчасна розмова з поліцейським може не лише зупинити злочин, й врятувати життя.
