468×60
468×60

У Тернополі пом’янули Андрія Дрьоміна на позивний “Світляк”

Третього січня – день народження бійця батальйону “Азов” Андрія Дрьоміна. Уже третій рік поспіль його родина відзначає цю подію разом з друзями та знайомими у Тернополі, біля меморіальної дошки “Світляку” на вулиці Крушельницької. І це – найкращий подарунок для матері загиблого героя Ярослави Дрьоміної.

- Кожного разу я бачу нових людей, яким я дуже вдячна, бо найбільше, чого я боюся, це байдужості. Те, чого мені найбільше хочеться, щоб люди не були байдужими, бо війна йде. І ті, хто стежать за нею і щось розуміють, бачать, щодня помирають діти.

Пом’янути загиблого Андрія Дрьоміна приїхала з Корсуня ще одна матір загиблого героя на позивний “Сокіл” Романа Сокуренка. Її дитина віддала життя під Іловайськом, діставши тяжке поранення у живіт, намагаючись врятувати двох побратимів, що потрапили під вогонь снайпера. Один з них – Андрій.

- 44 дня я боролася за життя сина. Перенесли 24 операції. Поїхали на лікування у Німеччину і там мій син помер.

Більше року мати Романа розшукували батьків тих, кого намагався врятувати її син. І це вдалося. З родичами Андрія вони стали однією сім’єю. Жінка всіляко підтримує тих, кого спіткало таке ж горе.

- В останній вечір, коли я їм зателефонувала, вони були втрьох. До бою не готувалися. Але в 6 ранку їх підняли і сказали, що у них виїзд. А я в цей час звернення готувала до матерів Росії. А о 13 годині мені повідомили, що син важко поранений. Я виїхала туди і забирала його з Старобешева і перевезла в Дніпропетровськ.

- Наші діти загинули не для того, щоб частина нашої країни залишилася ворогові. У мене залишилося одне бажання – щоб не було даремним те, що почали робити наші люди, справжні чоловіки та жінки, які там і тут, – каже мама “Світляка”.

З нагоди дня народження Андрія Дрьоміна Олександр Богомол та Михайло Апостол передали батькам “Світляка” “Книгу пам’яті”, в якій описано життєвий шлях загиблих правоохоронців.

Схожі статті