Сьогодні нам 8 років. Багато це чи мало – кожен дасть відповідь сам. Гадаю, для тих, хто віддано служить та виконує свої обов‘язки – це чималий відрізок. Адже поліцейський – це не просто запис у трудовій книжці. Це щоденний ризик, це час, який ти відбираєш у родини, це період, коли ти пропускаєш досягнення своїх дітей, бо несеш службу.
Я щиро дякую поліцейським, хто розуміє своє покликання, хто взяв цей нелегкий тягар на плечі і щоденною працею доводить вірність присязі, хто веде боротьбу з кримінальним світом, хто пліч-о-пліч із захисниками боронить Україну від загарбників, хто ризикує своїм життям заради порятунку інших.
Низький уклін родинам поліцейських, котрі розуміють, підтримують, допомагають та щодня чекають нас додому.
На жаль, є батьки, дружини, діти, котрі вже ніколи не дочекаються своїх захисників зі служби. Ми пам’ятаємо кожного побратима, чиє життя забрала ця кривава війна. Капітан поліції Сергій Рудий, капітан поліції Віктор Мельниченко, старший лейтенант поліції Михайло Гудзь, старший сержант поліції Тарас Гогусь. Ми схиляємо голови перед вашим подвигом. Пам’ять про вас житиме у наших серцях.
Слава Україні! Слава Захисникам! Вічна пам’ять полеглим Героям! Ми знаємо ціну нашої Перемоги і не відступимо ні на крок.
Сергій Зюбаненко, полковник поліції,
т.в.о. начальника ГУНП в Тернопільській області
