Найбільша гордість в житті – це двоє дітей. Син – студент двох ВУЗів, а донька – першокласниця. Про свою родину, роботу та життя розповів начальник Підволочиського райвідділу міліції Андрій Купчак.
Виріс Андрій в робітничій родині – мама працювала на фарфоровому заводі, а батько водієм. Навчався у Тернопільській школі №20.
- Дитиною був спокійною, – розповідає Андрій Купчак. – Батьків до школи за поведінку не викликали. Під час навчання мені легко давалися гуманітарні предмети, такі як історія та українська література, а також я любив фізкультуру й музику.
Паралельно відвідував та закінчив музичну школу №2 по фаху баян. Уроки музики суміщав із класичною боротьбою.
Зараз часу займатися захопленнями шкільних років немає, але Андрій Купчак у вільний час намагається пригадувати те, чого навчився в юнацтві.
- Якщо дадуть у руки баян, я без проблем зіграю. Можливо не так фахово, як би хотілося. Дуже люблю і до душі мені народна творчість – народні пісні.
Стати правоохоронцем мріяв з дитинства. Причина цього – один із випадків в житті, який трапився з ним та його родиною. Саме тоді Андрій побачив, як працюють правоохоронці, як вони прискіпливо вивчають докази та розшукують зловмисників. І коли злочинці були піймані, юнак вирішив, що також повинен допомагати людям.
Після школи в 1993 році вступав до академії внутрішніх справ. Проте спроба була невдалою і Андрій пішов до армії. Потім навчання у тодішній Тернопільській Академії Народного господарства за спеціальністю адміністративний менеджмент.
Бажання одягнути форму не полишало Андрія Купчака ніколи. Через деякий час він наважився і знову-ж-таки спробував поступити у міліцейський ВУЗ.
Далі робота у спецпідрозділі “Титан”, у 2002 році прийшов на службу в патрульно-постову службу міліції. Починав з молодшого сержанта. Через деякий час перейшов у відділ боротьби з економічними злочинами, де довелося попрацювати на різних посадах – від оперативника і до начальника економічної служби Тернополя. В 2013 році Андрій Купчак очолив Тернопільський райвідділ міліції, а сьогодні обіймає посаду головного міліціонера Підволочищини.
- У мене є досвід роботи, як керівника не перший рік. Хочу відмітити, що Підволочиський райвідділ – нормальний підрозділ. Тут проблем і складностей нема. Колектив злагоджений, роботу знає, хлопці хочуть працювати і працюють.
З вибором сина йти у міліцію батьки не сперечалися, бо про його мрію знали давно. Андрій Купчак уже був одружений, коли дитячі бажання стали реальними. Його дружина (ім’я), розуміючи, що робота міліціонера потребує максимального перебування на роботі, зрозуміла та в усьому його підтримала.
Родина Купчаків виховує двох дітей. Старшому синові (ім’я) минуло 18 років. Хлопець навчається в двох вишах – на стаціонарі у Київському військовому інституті, а заочно в академії внутрішніх справ.
Андрій Купчак стверджує, що він не змушував сина йти його слідами. Це був самостійний, свідомий, зважений вибір. Він народився, коли батько уже працював у міліції, і бачив, що і як потрібно робити, знав, скільки часу займає робота. Тому (імя) зібрав необхідні документи та успішно склав іспити.
(імя) – молодша донька Андрія Купчака. Дівчинка цього року пішла у перший клас.
- Син, як би то не було, мужчина. У нього інше бачення на все. Доця – дитина мистецтва, має схильність до малювання, віршів, музики. Вона бачить життя в іншому стилі, – розповідає правоохоронець.
Син завжди підтримував та помагав батькам, а особливо у вихованні та догляді за молодшою сестрою.
Андрій Купчак переконаний, що міліціонер повинен жити роботою, він не повинен гнатися за кар’єрою та фінансовою стороною.
- Коли в людей стається біда, міліціонер повинен співпереживати і допомагати. Якщо цього в душі нема, то правоохоронець не зможе стати хорошим фахівцем і не буде віддаватися роботі, – каже головний міліціонер Підволочищини.
Саме за такими принципами намагався завжди служити Андрій Купчак. У липні він у складі зведеного загону правоохоронців Тернопільщини поїхав на схід.
- Ми охороняли громадський порядок та чергували на блокпостах в Попасній та Попаснянському районі. Обстріли були майже щодня. Дружина, як і кожна жінка переживала, але тримала себе в руках, не показувала тривоги, яка була. Ми намагалися зідзвонюватися.
Андрій Купчак переконаний, що реформи у правоохоронному відомстві необхідні, бо ми живемо в такий час, коли реформується не тільки міліція, але й ціле суспільство живе по-іншому. Люди у формі повинні дивитися на світ і на ці всі речі також по-іншому. Реформа повинна бути і ми її будемо підтримувати, ми повинні викорінити корупцію.
Робота у міліції забирала та забирає багато часу. Але незважаючи на це Андрій намагається вільні дні, години, хвилини приділяти родині. При найменшій нагоді він з дружиною та дітьми їздять на дачу до батьків чи на природу.
Андрій Купчак ріс в українській родині. Тому всі християнські свята він відзначає у колі сім’ї, відвідують родичів, друзів та знайомих.
Незмінною традицією залишаються українські страви.
- У мене мама смачно готує вареники. Моя дружина практично щонеділі балує мене цією стравою. Вона робить вареники з картоплею, сиром, вишнею. А ще я люблю борщ та холодець, – розповів Андрій Купчак.
На запитання, чи досягнув він намічених цілей та мети, Андрій Купчак відповів, що планки у кар’єрі не ставив ніколи. Є робота і її потрібно виконувати незважаючи ні на що. Вже по виконанню зробленого тебе мають оцінити.