Бойових завдань – не злічити. Вони там, де потрібна їхня допомога.
- Квітень 2014 року став початком відліку історії тоді ще спецбатальйону патрульної міліції «Тернопіль», – згадує його перший командир Володимир Катрук. – Як і всі добровольчі батальйони формувалися ми на базі управління міліції. Адже у зв’язку з анексією Криму, подіями, що розгорталися на Сході, виникла потреба у подібних підрозділах, щоб протистояти сепаратистським бандформуваням і не дати розповзтися цій заразі вглиб країни.
Час утворення добровольчого батальйону припав період, коли керівником управління Міністерства внутрішніх справ Тернопільщини був Василь Корнелійович Облещук. Полковник згадує, що сформувати особовий склад батальйону потрібно було в максимально короткий термін, проте на Тернопільщині до кадрового питання підійшли виважено.
Окрім вікових обмежень, фізичної підготовки надавали перевагу чоловікам, котрі вже мали бойовий досвід: пройшли горнило афганської війни, були у складі миротворчих місій, колишнім правоохоронцям. Та найважливішим критерієм був патріотизм. І такі люди знайшлися: вчорашні міліціонери, афганці, майданівці, активісти. Їх об’єднала спільна мета – повернути мир та спокій в Україні.
Завзяття та ентузіазму не бракувало, проте гостро постало питання забезпечення. Цю ношу звалили на себе волонтери. Одним з перших на допомогу прийшов тоді депутат Верховної Ради України Михайло Апостол.
- Пошита на замовлення форма, взуття, бронежилети, дощовики, карімати, транспорт та інше спецспорядження – це ще не вся допомога бійцям батальйону, яка лягла в перші місяці на наші з сином плечі, – згадував згодом Михайло Апостол.
Серпень 2014 року. Після трьох місяців напружених та щоденних тренувань пів сотні бійців батальйону вперше відбули на Схід. Місцем дислокації спецпідрозділу став щойно звільнений Лисичанськ Луганської області. У місто наші бійці зайшли першими.
Головний штаб АТО постійно змінював місце дислокації тернопільського спецпідрозділу, але бійці швидко пристосовуються до нових умов, розуміючи, що війна – це допомога і підмога там, де потрібно. Станиця Луганська, Кримське, Лутугіно, Сокольники, Мирна Долина, Гірське, Золоте, у котрому тернополяни першими вивісили державний прапор України.
З кінця 2015 року батальйон було підпорядковано Національній поліції України, а в травні 2016 року реформовано в роту патрульної служби поліції особливого призначення «Тернопіль». У грудні 2017 року командиром роти було призначено Віталія Цапа. З його слів, за сім років не було жодного дня, щоб бійці роти не несли служби на Сході в зоні проведення Операції об’єднаних сил.
- Половина наших бійців зараз перебувають на території Луганщини, забезпечуючи охорону громадського порядку та допомагаючи місцевим поліцейським, – каже Віталій Цап. – Досвід, здобутий за стільки років, – безцінний. Ми постійно беремо участь у забезпеченні публічної безпеки під час масових заходів і на мирних територіях.
Слова командира підтверджує керівник Головного управління Національної поліції Тернопільщини Олександр Богомол.
- На цих людей завжди можна покластися, адже вони знають, як поводитися в умовах реальної загрози, розуміють, що таке відповідальність не лише за власне життя, а й за життя побратима. Я щиро вітаю усіх бійців роти патрульної служби поліції «Тернопіль» з днем створення підрозділу, зичу натхнення, міцного здоров‘я та завжди повертатися до своїх рідних живими та здоровими.
