Піші та автопатрулі, конвоювання затриманих, охорона громадського порядку, чергування на блокпостах на території “неоголошеної” війни – усе це залишилося позаду для п’ятдесяти бійців міліцейського батальйону спецпризначення “Тернопіль”. У п’ятницю, 26 червня, хлопці повернулися додому. Більше місяця вони провели на сході України.
Рідні не стримували сліз, але казали, що попри хвилювання, вірили у те, що чоловіки, тати та сини повернуться живими і здоровими.
- Це вже п’ята ротація для мого сина, – розповідає мама бійця Наталія Іваськів. – Мені кожного разу важко як зустрічати, так і проводжати. Я горджуся своїм сином, що він там перебуває на сході, що він захищає нашу Україну, що він не ховається.
Про те, що син планує їхати на схід Ірина Болєщук дізналася, коли була за межами України. Звістку жінка сприйняла болюче. Додому поверталася з важким каменем на душі і думками про вибір її дитини.
- Ні одній мамі я б не побажала відчувати те, що переживаю я. Я щодня о 5 годині вмикала телевізор і дивилася новини, я по кілька разів на день дзвонила і розпитувала, що там. Він ніколи мені нічого не казав. То велика біда для матерів, жінок, дітей. Це трагедія, безвихідь, але я зрозуміла його вибір і підтримую його.
Заступник командира батальйону “Тернопіль” Микола Чумакевич каже, що його бійці виконали усі поставленні завдання. Основне це те, що вони живими та здоровими повернулися додому.
- В тих районах, які підконтрольні Україні, ситуація стабілізувалася, місцеве населення в основному тягнеться до України, бо бачать, що робиться в “ЛНР” та “ДНР”.
Відпочивати довго хлопцям не доведеться. Уже через чотири дні вони приступлять до виконання своїх обов’язків на території Тернопільщини.
