Власне житло — це мрія кожної молодої людини. Особливо тієї, яка тривалий час прожила з батьками в тісній «хрущовці», шукала куди змістити ліжечко дитини на кількох метрах гуртожицької площі, перебувала під пильним оком власників дорогого орендованого житла.
Власне житло — це відчуття безпеки і впевненості, це місце, де чоловік може відчути себе справжнім господарем, а дружина — дбайливою господинею, де дитина вчитиметься тримати лад у маленькій країні — своїй кімнаті.
За фахом економіста-менеджера і практичним досвідом співпраці з органами влади я завжди дуже скептично ставився до реальності різноманітних державних програм. Хоча в цей час мій товариш — комп’ютерник з ТНЕУ Сергій Возняк вже доробляв ремонт у власній квартирі, побудованій в рамках Державної програми забезпечення молоді житлом. Та я не вірив.
Писав за столом гуртожицької кімнати докторську дисертацію, по успішному захисту якої сподівався одержати обіцяну допомогу у вирішенні житлової проблеми від рідного Університету. Захист залишився позаду та держава обмежила права вищих навчальних закладів покращувати житлові умови своїх співробітників.
І тут я згадав Сергія Возняка і за наполегливою вимогою дружини (важко було родині тіснитися в «апартаментах» викладацького гуртожитку й засинати під «мелодійний» звук мого комп’ютера) у серпні 2012 року звернувся в регіональне управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (м. Тернопіль, вул. Степана Бандери, 34), де привітні співробітники установи розповіли, що мої мрії про власну квартиру досить реальні.
Я зібрав необхідні документи, був включений в електронний рейтинг кандидатів на отримання державної допомоги і вже в 2013 році держава надала мені пільговий молодіжний кредит, а в червні 2014 року я одержав ключі від трикімнатної квартири у новобудові на Східному (до речі мені було запропоновано кілька варіантів вибору квартири).
І тепер лише щокварталу повертаю державі частку кредитних коштів (без відсотків, бо батьківське серце тішить другокласник-син), сума яких лише незначно перевищує вартість оплати проживання у сімейному гуртожитку за цей квартал. І роблю ремонт у Власному Житлі.
На особистому досвіді переконую молодих (і не дуже молодих) людей, які вже втратили надію купити власне житло. Зверніться в регіональне управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Тут Вам безкоштовно запропонують різні варіанти вирішення своєї житлової проблеми (пільговий молодіжний кредит, часткову компенсацію іпотечних кредитів, здешевлення вартості іпотечних кредитів, доступне житло за механізмом 70 на 30).
І без жодного хабаря, без жодних зв’язків, прозоро, об’єктивно і досить доступно ваша мрія мати власне родинне гніздечко стане реальністю. Стукайте й вам обов’язково відчиняться двері, держава дає вам шанс, тож скористайтеся ним!
Григорій Монастирський, професор
Тернопільського національного економічного університету
